Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Sat, 19 Aug 2017, 23:32
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

www.ukrlegenda.org



Электронный магазин "Nature’s Sunshine Products" - Украина. Доставка продукции "NSP" почтой по Украине



Українські легендиЛебідь, щука і рак

Читайте також: Українські байки

Плавав лебідь на воді понад берегом, зігнувши шию, дивився у воду. Пливла мимо нього щука, зупинилась і питає:

- Скажи, будь ласкавий, де ти буваєш, коли річка замерзає?

- А навіщо тобі знати?

- Та я хотіла на зиму куди-небудь утекти, а то під льодом доводиться задихатися без свіжого повітря.

- Я на зиму лечу звідси в теплий край та й живу там до весни.

Візьми і мене з собою! - сказала щука.

- А чого ж, про мене, - все одно, хочеш - так подамось разом, веселіше буде.

Почув їхню розмову рак і каже:

- Візьміть і мене!

- Ну так що ж, - одправляйся і ти з нами, гуртом веселіше буде, діждемо осені, я вам тоді скажу, коли летіти.

Лебідь, бач, думав, що як вони плавають у воді, то вміють і літати у повітрі.

Минуло літо, настала осінь, лебідь і каже:

- Ну, пора летіти у вирій, збирайтеся на завтра, після обіду рушимо в дорогу.

Щука сказала ракові. Рак подумав і каже:

- А як же ми, сестро, будемо на сухопутті жити без їжі? Давай візьмемо з собою на дорогу харчів, щоб нам вистачило до теплого краю.

- А як же ми візьмем? - спитала щука.

- Та давай ми навантажимо харчами візок, впряжемось у нього і подамося. Запросимо і лебедя за компанію, він нам поможе, втрьох потягнем за собою харчі.

Рак і щука добули воза, насукали з трави посторонків і чекають лебедя. На другий день прилетів лебідь і каже:

- Ну, ви тут готові? А то я вже лечу!

- Готові, готові, тільки ти, будь ласкавий, поможи нам віз везти; давай ми всі троє впряжемось і подамося.

- Добре, чіпляйте посторонки мені за ногу.

Рак прив’язав лебедя за ногу. Свого посторонка взяв у клешні, а щука за третього учепилася зубами.

- Ну, разом! Рушай!

Рак шарпнув назад, хвостиком замелькав, щука стрілою розігналась у воду, на глиб, а лебідь, замахавши крилами, рвонув угору; обірвались усі посторонки, не дали возові ходу. Хто з них був винен, а хто прав, цього ніхто не знав і судити їх ніхто не став. Тільки жаби добре насміялись і не мало дивувались, чого рак і щука не за своє діло взялись.




Повернутися до змісту: Українські байки

Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2017 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org