Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org Українські легенди www.ukrlegenda.org

В Україні: Mon, 23 Oct 2017, 23:38
Збірка "Савур-могила"
Звичаї нашого народу
Народна творчість
Галерея зображень
Альманах "Свічадо"
www.ukrlegenda.org

www.ukrlegenda.org



Электронный магазин "Nature’s Sunshine Products" - Украина. Доставка продукции "NSP" почтой по Украине



Українські легендиХитрий їжак

Читайте також: Українські байки

Одного разу бігла лисиця до саду і здибала по дорозі їжака.

- Добрий день, їжаче!

Каже їжак:

- Доброго здоров’я!

- Ходи зі мною в товаристві у виноград.

А він каже:

- Ой, страшно, лисичко, бо там господар накладає сильце: можемо упасти в біду.

- О, я, - каже лисиця, - не боюся, я маю школи покінчені, то дам тобі раду!

І пішли.

Наїлися вони винограду і вертаються, та й лисичка піймалася в сильце.

- Ей, - каже, - їжачку, братику, рятуй!

- Ой, ні, не поможу, бо я казав, що не знаю; та ж ти мені казала, що маєш школи покінчені.

- Ой, - каже лисиця, - я уже зі страху забула геть усе.

Уздрів їжак, що біда, і зачав їй радити:

- Нічого, - каже, - не роби, лиш як газда1 прийде, а ти зробись неживою - опусти голову, ноги, так, як би була мертва, - і може ця штука удасться.

Приходить господар, став над лисицею і каже:

- От шкода, що я не був штири дні у саду, аж прочутилася...

Взяв одною рукою за ніс, а другою - лисичку за хвіст та й викинув її через пліт.

Але лисиці лиш цього було треба, схопилася та й пішла додому. Щось четвертої днини іде лисичка знов у виноград: іде попри їжакову нору і знов кличе його у виноград.

- Та ти забула вже, що з тобою було?

- Ходи, ходи.

Ну, наїлися вони знов винограду та й лиш зачали іти, їжак упав у сильце.

- Ей, - каже їжак, - сестричко-лисичко, рятував я тебе, порятуй і ти мене.

- Ну, що я тобі допоможу?

Та й іде геть.

- Рятуй, бійся бога!

Але лисичка і не чує. Але їжак заплакав:

- Сестричко! Дуже ми жили файно1 , ходи, хоч розпрощайся зі мною.

Ну, вернулася лисичка та й обнялися двоє.

- Ой, - каже їжак, - поцілуймося обоє, бо знаєш, що мені смерть зараз.

І лисиця вивалила язика і хоче їжака цілувати. Тогді їжак зловив лисицю за язик і міцно тримає. Зачала лисиця пищати не своїми голосами так, що учув господар та й убіг до саду. Є що видіти! Ну, узяв він борзо та й лисицю убив, а їжака поволеньки вибрав із сильця і пустив у сад та й від того часу дуже їжаків шанував, бо видів користь.




Повернутися до змісту: Українські байки

Українські легенди






[ нагору ]

Copyright © 2013 - 2017 - Українські легенди - www.ukrlegenda.org